тічка
ТІ́ЧКА, и, ж.
1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею.
На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз’ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (Стельмах, І, 1962, 66);
А на близькому полі починала вити і скиглити тічка голодних вовків (Н.-Лев., І, 1956, 317);
*У порівн. Наче тічка сіроманців, Ворог втік лукавий (Мас., Сорок.., 1957, 443);
// рідко. Взагалі зграя тварин.
[Лисняк:] В лісі — жодної живої душі, якщо не рахувати трьох ведмедів, тічку диких кабанів і з півсотні вовків (Мокр., П’єси, 1959, 94);
У лісі козулі — мовчазні, як тиша. Та й лисиці в ярах тічками бродять (Гуц., Скупана.., 1965, 261).
2. Період статевої активності у самиць ссавців.
Тічка і парування у диких свиней відбувається в першій половині зими (Звірі.. Карпат.., 1952, 55).
Значення в інших словниках
- тічка — ті́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ті́чки Орфографічний словник української мови
- тічка — див. ЗГРАЯ. Словник синонімів Караванського
- тічка — див. багато Словник синонімів Вусика
- тічка — ТІ́ЧКА, и, ж. 1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз'ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (М. Словник української мови у 20 томах
- тічка — -и, ж. 1》 Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. || рідко. Взагалі зграя тварин. 2》 Період статевої активності у самиць ссавців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тічка — ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Словник синонімів української мови
- тічка — Ті́чка, ті́чки, ті́чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тічка — Тічка, -ки ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156. Словник української мови Грінченка