тічка

Значення в інших словниках

1. тічка — ті́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ті́чки Орфографічний словник української мови
2. тічка — див. багато Словник синонімів Вусика
3. тічка — ТІ́ЧКА, и, ж. 1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз'ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (М. Словник української мови у 20 томах
4. тічка — -и, ж. 1》 Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. || рідко. Взагалі зграя тварин. 2》 Період статевої активності у самиць ссавців. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тічка — ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Словник синонімів української мови
6. тічка — Ті́чка, ті́чки, ті́чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тічка — ТІ́ЧКА, и, ж. 1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз’ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (Стельмах, І, 1962, 66)... Словник української мови в 11 томах
8. тічка — Тічка, -ки ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156. Словник української мови Грінченка