тічка

ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (М. Коцюбинський); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко); Пролетіло над ними стадо якихсь птахів, може, диких гусей (М. Коцюбинський); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (М. Коцюбинський); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в'ються над нею (О. Гончар); Пливуть в прозорому повітрі косяки гусей, стомлені довгим перельотом (Г. Епік); Одбиваючись од цілої метки собак, професор нарешті цілий і здоровий всунувся до господи (А. Кримський). — Пор. 1. ста́до.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тічка — ті́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ті́чки Орфографічний словник української мови
  2. тічка — див. ЗГРАЯ. Словник синонімів Караванського
  3. тічка — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. тічка — ТІ́ЧКА, и, ж. 1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз'ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (М. Словник української мови у 20 томах
  5. тічка — -и, ж. 1》 Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. || рідко. Взагалі зграя тварин. 2》 Період статевої активності у самиць ссавців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тічка — Ті́чка, ті́чки, ті́чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тічка — ТІ́ЧКА, и, ж. 1. Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею. На попівській леваді почулося валування і гризня собак, незабаром вулицю перетнула роз’ярена тічка і злобним засніженим клубком покотилася на городи (Стельмах, І, 1962, 66)... Словник української мови в 11 томах
  8. тічка — Тічка, -ки ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156. Словник української мови Грінченка