уважатися

УВАЖА́ТИСЯ (ВВАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок.

1. Визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось.

Вона [Войцехова] в цім закутку уважалася знаменитою лікаркою (Фр., VI, 1951, 166);

Коли ж.. в сінях загудів самовар, прийшла черга на питання про хліб, бо коли надія роздобути цукру уважалась всіма безнадійною, то буханець разового, кислого, невипеченого хліба можна б було дістати (Коцюб., II, 1955, 435);

Він [Воронцов] справедливо вважався найкращим оратором в дивізії і полку (Гончар, І, 1954, 111);

Голубів на Горі ніхто не чіпав, не їв, вони вважались божою птицею, вільно виводились, зграями літали над зеленою Горою (Скл., Святослав, 1959, 69).

2. кому, рідко. Те саме, що здава́тися² 1.

Те, що йому вважалося найпростішим, найнатуральнішим — дочекатися з сина.. гідного наступника його капіталів, подавало мало надій на справдження (Фр., VIII, 1952,394).

3. розм. Рахуватися, бути записаним десь.

Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Довж., І, 1958, 21).

4. також безос., перев. із спол. що. Бути загальною думкою, судженням з приводу чогось; існувати (про поширену думку, судження).

Вважалося, що перенесення образів, метафор, порівнянь, фонетичної музики тощо з однієї мовної стихії до іншої — річ зовсім неможлива (Рильський, IX, 1962, 59);

Звідси було туди [до передової лінії фронту] кількасот метрів, але це вважалось смертельно далеко (Гончар, III, 1959, 401).

5. тільки недок. Пас. до уважа́ти 1-4.

— Як що-небудь не так, зараз Марту кличуть — і ну вичитувати, а іноді і власним пальцем ув око ткнуть, щоб краще дивилась і ясніше бачила! Не вважалось на те, чи Марта тому виною, чи я (Мирний, IV, 1955, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уважатися — уважа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уважатися — [ўважатиес'а] = вважатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. уважатися — УВАЖА́ТИСЯ (ВВАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. 1. Визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось. Вона [Войцехова] в цім закутку уважалася знаменитою лікаркою (І. Франко); Коли ж .. Словник української мови у 20 томах
  4. уважатися — (вважатися), -аюся, -аєшся, недок. 1》 Визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось. 2》 кому, рідко. Те саме, що здаватися II 1). 3》 розм. Рахуватися, бути записаним десь. 4》 також безос., перев. зі спол. що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уважатися — ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови