халявка
ХАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халя́ва 1.
Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (Вас., II, 1959, 380);
// Верхня трубчаста частина черевиків.
А як би було добре, коли б оце мала [Настуся] в що вдягтися краще, хоч би і в черевики з довгими халявками (Збан., Сеспель, 1961, 369).
♦ Присма́лювати халя́вки див. присма́лювати;
Смали́ти халя́вки див. смали́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халявка — халя́вка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири халя́вки Орфографічний словник української мови
- халявка — ХАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халя́ва 1. Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко); // Верхня трубчаста частина черевиків. Словник української мови у 20 томах
- халявка — -и, ж. Зменш.-пестл. до халява 1). || Верхня трубчаста частина черевиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халявка — смали́ти халявки́ до кого. Залицятися до кого-небудь. — Гарна “фата”, нічого сказати! А яка рахманка, як вона йому у вічі дивилася, коли він смалив до неї халявки!.. (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- халявка — Халя́вка, -вки, -вці; -вки́, -во́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)