ходіння
ХОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ходи́ти 1-13.
Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх після цілоденного ходіння (Ю. Янов., II, 1954, 156);
Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла (Наука.., 8, 1963, 33);
Йому теж не до вподоби було це ходіння. Боявся, щоб Сергій її з пантелику не збив (Тесл., З книги життя, 1949, 111);
Ну, скоро-скоро ось моє ходіння в підпасичах закінчиться (Гончар, Тронка, 1963, 189).
Ході́ння в наро́д — один з найпоширеніших методів роботи революційних народників 60-70-х років XIX ст. серед селянства, коли вони вирушали в село з метою революційної пропаганди.
Йому довелося ввійти в тісне зіткнення з простолюдином, відбути, так би мовити, місію ходіння в народ (Смолич, Мир.., 1958, 59);
Середина 70-х років XIX ст. — період розгорнутого руху революційних народників, масового «ходіння в народ». Помилково вважаючи, що настав час для селянської революції, народницька молодь хотіла підняти на боротьбу широкі селянські маси (Рад. літ-во, 4, 1963, 101).
◊ Ході́ння по му́ках див. му́ка.
Значення в інших словниках
- ходіння — ході́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ходіння — [хоуд’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- ходіння — ХОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ходи́ти 1–13. Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх після цілоденного ходіння (Ю. Яновський); Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- ходіння — -я, с. Дія за знач. ходити 1-13). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходіння — ходи́ти по лезу́ бри́тви (ножа́). Здійснювати небезпечну, складну справу дуже вправно, вміло, тонко. Постійно наражаючись на небезпеку, ходячи, як кажуть, по лезу бритви, обер-лейтенант давно вже став забобонним (П. Гуріненко). ходи́ти по бри́тві. Фразеологічний словник української мови
- ходіння — Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні ході́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходіння — Ходіння, -ня с. Хожденіе. Черк. у. Словник української мови Грінченка