1. Словник української мови в 11 томах

цикорій

ЦИКО́РІЙ, ю, ч.

1. Трав’яниста рослина родини складноцвітих.

Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (Хлібороб Укр., 6, 1970, 42);

// Салатна рослина цієї родини.

Ставить тоді господиня двокольорові маслини, Терен осінній смачний, прозорим налитий розсолом, Редьку, цикорій і сир (Зеров, Вибр., 1966, 326);

До салатних рослин належать: салат головчастий, салат-ромен, цикорій, крес-салат та огірочник (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 239).

2. Сушений корінь такої трав’янистої рослини, що вживається як домішка до кави, а також для виготовлення її сурогату.

Полоненим тут роздали трохи чорної бурди з чистого цикорію (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 557);

*У порівн. І сказав Гурамішвілі: не сміши, Григорій! Хочеш бути як береза в льолі білокорій? Зовнішнього відректися? всіх віків, історій? Ей, слова твої несмачні, як густий цикорій (Тич., І, 1957, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цикорій — цико́рій іменник чоловічого роду рослина; сушений корінь такої рослини Орфографічний словник української мови
  2. цикорій — ЦИКО́РІЙ, ю, ч. 1. Трав'яниста рослина родини складноцвітих. Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (з наук. літ.); // Салатна рослина цієї родини. Словник української мови у 20 томах
  3. цикорій — -ю, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини складноцвітих. || Салатна рослина цієї родини; петрів батіг. 2》 Сушений корінь такої трав'янистої рослини, що вживається як домішка до кави, а також для виготовлення її сурогату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цикорій — Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, поширена в Європі; трава і корені мають лікувальні властивості; вирощують 2 види: ц. дикий, або звичайний (корінь використовують для отримання ячмінної кави та цикорію), та ц. салатний (споживають молоде білувате листя). Універсальний словник-енциклопедія
  5. цикорій — Цико́рій, -рію, -рієві (ч. р.) і цико́рія, -рія, -рії, -рією (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)