1. Універсальний словник-енциклопедія

цикорій

Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, поширена в Європі; трава і корені мають лікувальні властивості; вирощують 2 види: ц. дикий, або звичайний (корінь використовують для отримання ячмінної кави та цикорію), та ц. салатний (споживають молоде білувате листя). цикорій

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цикорій — цико́рій іменник чоловічого роду рослина; сушений корінь такої рослини Орфографічний словник української мови
  2. цикорій — ЦИКО́РІЙ, ю, ч. 1. Трав'яниста рослина родини складноцвітих. Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (з наук. літ.); // Салатна рослина цієї родини. Словник української мови у 20 томах
  3. цикорій — -ю, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини складноцвітих. || Салатна рослина цієї родини; петрів батіг. 2》 Сушений корінь такої трав'янистої рослини, що вживається як домішка до кави, а також для виготовлення її сурогату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цикорій — Цико́рій, -рію, -рієві (ч. р.) і цико́рія, -рія, -рії, -рією (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цикорій — ЦИКО́РІЙ, ю, ч. 1. Трав’яниста рослина родини складноцвітих. Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (Хлібороб Укр., 6, 1970, 42); // Салатна рослина цієї родини. Словник української мови в 11 томах