цикорій
цико́рій
-ю, ч.
1》 Трав'яниста рослина родини складноцвітих.
|| Салатна рослина цієї родини; петрів батіг.
2》 Сушений корінь такої трав'янистої рослини, що вживається як домішка до кави, а також для виготовлення її сурогату.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цикорій — цико́рій іменник чоловічого роду рослина; сушений корінь такої рослини Орфографічний словник української мови
- цикорій — ЦИКО́РІЙ, ю, ч. 1. Трав'яниста рослина родини складноцвітих. Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (з наук. літ.); // Салатна рослина цієї родини. Словник української мови у 20 томах
- цикорій — Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, поширена в Європі; трава і корені мають лікувальні властивості; вирощують 2 види: ц. дикий, або звичайний (корінь використовують для отримання ячмінної кави та цикорію), та ц. салатний (споживають молоде білувате листя). Універсальний словник-енциклопедія
- цикорій — Цико́рій, -рію, -рієві (ч. р.) і цико́рія, -рія, -рії, -рією (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цикорій — ЦИКО́РІЙ, ю, ч. 1. Трав’яниста рослина родини складноцвітих. Голубий кошичок дикого цикорію розкривається після обіду між 5 і 6 годиною, а весь день закритий (Хлібороб Укр., 6, 1970, 42); // Салатна рослина цієї родини. Словник української мови в 11 томах