1. Словник української мови в 11 томах

цилюрик

ЦИЛЮ́РИК, а, ч., заст. Цирульник.

Як оглядів цилюрик Марусю, та аж зацмокав. Став її розпитувати, де саме і як у неї болить? (Кв.-Осн., II, 1956, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цилюрик — цилю́рик іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. цилюрик — ЦИЛЮ́РИК, а, ч., заст. Цирульник. Як оглядів цилюрик Марусю, та аж зацмокав. Став її розпитувати, де саме і як у неї болить? (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. цилюрик — -а, ч., заст. Цирульник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цилюрик — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. цилюрик — Цилю́рик, -ка м. Цырюльникъ. Федьк. Словник української мови Грінченка