1. Словник української мови в 11 томах

цікавити

ЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. ціка́влять; недок., перех. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення.

Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (Коцюб., II, 1955, 69);

Мене почала цікавити ця оригінальна бесіда (Досв., Вибр., 1959, 32);

Пасажира найбільше цікавила водокачка, він навіть обійшов її кругом і тільки після цього пішов у станцію (Панч, Синів.., 1959, 4);

Хому дуже цікавило і навіть непокоїло, як це в країні, де нема жодного моря, раптом править усім — адмірал (Гончар, III, 1959, 200);

Далеко більше, ніж міфологічні сюжети, його [К. П. Брюллова] цікавила радісна яскрава природа, краса людини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 77);

//Те саме, що прива́блювати 1.

[Адмірал:] Що ж, коли цікавить кого така перспектива, я дозволю йому підняти пари (Корн., І, 1955, 38);

Капіталіста цікавить лише додаткова вартість, яка міститься в товарі і реалізується при продажу його (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавити — (привертати чиюсь увагу) зацікавлювати, приваблювати, заінтересовувати. Словник синонімів Полюги
  2. цікавити — Зацікавлювати, привертати увагу, викликати зацікавлення; (- перспективу) приваблювати. Словник синонімів Караванського
  3. цікавити — ціка́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. цікавити — ЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. ціка́влять; недок., кого. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення; інтересувати, інтригувати. Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (М. Словник української мови у 20 томах
  5. цікавити — -влю, -виш; мн. цікавлять; недок., перех. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення. || Те саме, що приваблювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цікавити — ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Словник синонімів української мови
  7. цікавити — Цікавити, -влю, -виш гл. Интересовать, занимать. Словник української мови Грінченка