1. Словник української мови в 11 томах

цікавитися

ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок.

1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось.

Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Смолич, І, 1958, 50);

Щодня маючи справу з школярами, вона почала по-справжньому цікавитись педагогікою (Донч., V, 1957, 450);

Тимко не дуже цікавився, хто такий Махоткін, що він робить (Тют., Вир, 1964, 342);

— Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров (Довж., І, 1958, 344);

[Слідчий:] Я цікавлюся знати — в кайданах вас тримають? (Лев., Драми.., 1967, 23);

// Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати.

— А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? — цікавилась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 634);

Приходив сторож і, майструючи цигарку, цікавився: — Що, може, щось украдено? (Тют., Вир, 1964, 27);

— Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати (Томч., Готель.., 1960, 268).

2. ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь.

Богдан усе ще.. гарний і поважний мужчина і все ще, як мені здається, цікавиться нею (Коб., III, 1956, 146);

Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозуватим і сутулим, як сільський дячок (Гончар, III, 1959, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавитися — (дуже) питати й перепитувати; (чим) виявляти цікавість <�інтерес> до чого, мати на оці що; (у кого) питати, допитуватися, с. доскіпуватися. Словник синонімів Караванського
  2. цікавитися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  3. цікавитися — [ц'ікавиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а Орфоепічний словник української мови
  4. цікавитися — ціка́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. цікавитися — -влюся, -вишся; мн. цікавляться; недок. 1》 Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. || Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. 2》 ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док. Словник синонімів української мови
  8. цікавитися — Ціка́витися, -влюся, -вишся, ціка́вляться; ціка́вся, -ка́втесь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цікавитися — Цікавитися, -влюся, -вишся гл. Интересоваться. Словник української мови Грінченка