цікавитися

ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док.: заціка́витися, поціка́витися, заінтересува́тися, поінтересува́тися, придиви́тися, пригля́нутися. В кожне чуже гніздо зозуля кладе одне яєчко і більше ним не цікавиться (В. Гжицький); Полковник Мартенс зацікавився розповіддю молодого лейтенанта (В. Собко); (Острожин:) Наша редакція дуже інтересується мати вас своїм постійним співробітником (Леся Українка); Уважніше почав приглядатися отець Кралевич до сього гуцула, прислухатися, що він говорить (Г. Хоткевич); На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавитися — (дуже) питати й перепитувати; (чим) виявляти цікавість <�інтерес> до чого, мати на оці що; (у кого) питати, допитуватися, с. доскіпуватися. Словник синонімів Караванського
  2. цікавитися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  3. цікавитися — [ц'ікавиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а Орфоепічний словник української мови
  4. цікавитися — ціка́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. цікавитися — -влюся, -вишся; мн. цікавляться; недок. 1》 Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. || Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. 2》 ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цікавитися — Ціка́витися, -влюся, -вишся, ціка́вляться; ціка́вся, -ка́втесь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах
  9. цікавитися — Цікавитися, -влюся, -вишся гл. Интересоваться. Словник української мови Грінченка