цікавитися
ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок.
1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось.
Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Ю. Смолич);
Щодня маючи справу з школярами, вона почала по-справжньому цікавитись педагогікою (О. Донченко);
Тимко не дуже цікавився, хто такий Махоткін, що він робить (Григорій Тютюнник);
– Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров (О. Довженко);
[Слідчий:] Я цікавлюся знати – в кайданах вас тримають? (О. Левада);
// Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати.
– А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? – цікавилась Дарка (Леся Українка);
Приходив сторож і, майструючи цигарку, цікавився: – Що, може, щось украдено? (Григорій Тютюнник);
– Жінку маєш? – цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати (М. Томчаній).
2. ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь.
Богдан усе ще .. гарний і поважний мужчина і все ще, як мені здається, цікавиться нею (О. Кобилянська);
Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозуватим і сутулим, як сільський дячок (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- цікавитися — (дуже) питати й перепитувати; (чим) виявляти цікавість <�інтерес> до чого, мати на оці що; (у кого) питати, допитуватися, с. доскіпуватися. Словник синонімів Караванського
- цікавитися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
- цікавитися — [ц'ікавиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а Орфоепічний словник української мови
- цікавитися — ціка́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цікавитися — -влюся, -вишся; мн. цікавляться; недок. 1》 Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. || Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. 2》 ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док. Словник синонімів української мови
- цікавитися — Ціка́витися, -влюся, -вишся, ціка́вляться; ціка́вся, -ка́втесь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах
- цікавитися — Цікавитися, -влюся, -вишся гл. Интересоваться. Словник української мови Грінченка