1. Словник української мови в 11 томах

цілувати

ЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін.

— Тіточко, матіночко! — аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Кв.-Осн., II, 1956, 190);

І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя Аж тричі весело цілує (Шевч., II, 1963, 265);

— Се ваша панночка,— промовляє до нас пані.— Цілуйте її в ручку (Вовчок, І, 1955, 105);

Покійна моя мати були такі богомільні: цілували в церкві двері й стіни (Н.-Лев., II, 1956, 17);

Обвивши дівчинку руками, дружина пестила її, цілуючи в чоло… (Досв., Вибр., 1959, 162);

Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі (Тич., І, 1957, 6);

*Образно. Пишна земле! Як тебе цілувало весняне тепле сонце, як з тебе бризкали весною фонтанами фіалки, рожі та лелії, ти, мабуть, не мліла в такому щасті, як я в той час (Н.-Лев., II, 1956, 399);

Нас кличуть річки, нам співають гаї, Нам вітер цілує обличчя (Мас., Поезії, 1950, 269);

*У порівн. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги (Гончар, III, 1959, 134);

// Формула прощання з близькими людьми в листах.

Бувайте здоровенькі. Цілую Вас сердечно, а Вашим кланяюсь. Ваш М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 401);

Пиши мені, любий папочка, як матимеш час, частіше.. Ну, ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу. Цілую міцно тебе і Оксаночку з Дроздиком.. Твоя Леся (Л. Укр., V, 1956, 343).

♦ Хоч малю́й, хоч цілу́й див. малюва́ти;

Цілува́ти хрест (хреста́) див. хрест.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілувати — (виявляти прихильність поцілунком) чоломкати, цьомати, чмокати, зневажл. лизати. Словник синонімів Полюги
  2. цілувати — жм. цьомати, цьомкати, цмокати. Словник синонімів Караванського
  3. цілувати — див. вітати Словник синонімів Вусика
  4. цілувати — цілува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. цілувати — ЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без дод. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. – Тіточко, матіночко!... Словник української мови у 20 томах
  6. цілувати — цілува́ти: ◊ цілува́ти в ду́пу → дупа ◊ цілу́ю ру́чки → ручка ◊ цілу́ю ру́ці = ру́ц я Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. цілувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. || Формула прощання з близькими людьми в листах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. цілувати — хоч малю́й кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Ну й дитина. Хоч малюй. Дивишся і не надивишся (З журналу). хоч на ка́рту малю́й. Які діти в людей бувають! Хоч на карту його малюй (О. Кундзич). хоч малю́й, хоч цілу́й, жарт. Фразеологічний словник української мови
  9. цілувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  10. цілувати — Цілува́ти, -лу́ю, -лу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. цілувати — Цілувати, -лую, -єш гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9. Словник української мови Грінченка