1. Словник української мови в 11 томах

чалма

ЧАЛМА́, и́, ж. Чоловічий головний убір у мусульман (відомий з часів середньовіччя) — довгий кусок тканини, обгорнений кілька разів навколо голови, тюрбан.

Хаджі Бекір займає почесне місце: він сидить попліч з миршавим турком у білому халаті та зеленій чалмі (Коцюб., І, 1955, 291);

— Нехай вас не дивує моя обізнаність, Саїд-ака,— знову заговорив той же голос, і з невисоких нар чайхани зіскочив.. дехкан, без чалми на голові (Ле, Міжгір’я, 1953, 19);

// Високий жіночий головний убір такого типу.

В кіосці сидить Маруся Богуславка, найстарша й любима Юсуфова жінка, в чалмі і турецькім костюмі (Н.-Лев., II, 1956, 446);

// Марлева пов’язка на голові, схожа на цей убір.

Тимко не став чекати, пішов шукати санітарів. Вони скинули з нього шапку, вистригли навколо рани волосся і змазали йодом.— Нічого страшного,— сказав один з них,— черепок цілий,— і навернув Тимкові на голову білу чалму (Тют., Вир, 1964, 497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалма — див. ЗАВІЙ Словник синонімів Караванського
  2. чалма — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. чалма — Завій, див. тюрбан Словник чужослів Павло Штепа
  4. чалма — ЧАЛМА́, и́, ж. Чоловічий головний убір у мусульман (відомий із часів середньовіччя) – довгий кусок тканини, обгорнений кілька разів навколо голови зверху тюбетейки, фески або іншої шапочкки; тюрбан. Словник української мови у 20 томах
  5. чалма — чалма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири чалми́ Орфографічний словник української мови
  6. чалма — -и, ж. Чоловічий головний убір у мусульман (відомий з часів середньовіччя) – довгий кусок тканини, обгорнений кілька разів навколо голови; тюрбан. || Високий жіночий головний убір такого типу. || Марлева пов'язка на голові, схожа на цей убір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чалма — чалма́ (тюрк.) чоловічий головний убір у східних народів. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. чалма — ЧАЛМА́ (чоловічий головний убір у східних народів), ЗАВІ́Й розм., ЗАВИВА́ЛО розм.; ТЮРБА́Н (у деяких народів Азії та Африки). У деяких молящих від енергійних протестів з'їжджали на бік старанно приладнані чалми (І. Словник синонімів української мови
  9. чалма — Чалма́, -ми́; ча́лми, чалм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)