чинник
ЧИ́ННИК, а, ч. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор.
— Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії,— се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (Фр., IV, 1950, 314);
Розвиток національної культури в країні соціалізму не є і не може бути чинником відгороджування нації від нації, народу від народу (Рильський, IX, 1962, 124);
Верхній шар грунту на відкритій місцевості зазнає впливу таких активних чинників, як вітри, що зносять чорноземний пил з розораних полів (чорні бурі), дощові і снігові води (Наука.., 8, 1958, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинник — (рушійна сила) фактор, умова. Словник синонімів Полюги
- чинник — Чинник. Умова, рушійна сила процесу, фактор. Спосіб уладнаня своїх внутрішних відносин... Українська літературна мова на Буковині
- чинник — (поступу) фактор; (уряду) Г. представник, речник. Словник синонімів Караванського
- чинник — ЧИ́ННИК, а, ч. 1. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. – Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії, – се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (І. Словник української мови у 20 томах
- чинник — чи́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чинник — -а, ч. 1》 Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. Антропогенний чинник — чинник, зумовлений діяльністю людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинник — ЧИ́ННИК (умова, рушійна сила, причина якогось процесу, що визначає його характер), ФА́КТОР, АГЕ́НТ. — На літературу звертаю лиш остільки увагу, оскільки вона мала вплив на політику, виступала як свідомий чинник громадського життя (І. Словник синонімів української мови
- чинник — Чи́нник, -ка; чи́нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)