1. Словник української мови в 11 томах

чужинецький

ЧУЖИ́НЕЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що чужи́нський.

Проводирі швейцарські, переконавшися, що годі довше народові зносити чужинецьку самоволю, змовляються приступити до небезпечного, але святого діла — освободження [визволення] своєї вітчизни (Фр., II, 1950, 76);

"Десь тут…" вони лежать: убита чужинецькою бомбою рідна матуся і застрелений з чужинецької гвинтівки чи автомата рідний братик Грицько (Коз., Листи.., 1967, 75);

Незважаючи на трагізм чорних буднів у чужинецькій неволі, наш народ.. сміявся з усіх загарбників (Козл., Відродження.., 1950, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужинецький — Чужоземний, чужоземський, заморський, заокеанський, (край) поет. чужодальній; чужинський, чужинний, чужинницький. Словник синонімів Караванського
  2. чужинецький — ЧУЖИ́НЕЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що чужи́нський. Проводирі швейцарські, переконавшися, що годі довше народові зносити чужинецьку самоволю, змовляються приступити до небезпечного, але святого діла – освободження [визволення] своєї вітчизни (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чужинецький — чужи́нецький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. чужинецький — -а, -е, розм. Те саме, що чужинський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужинецький — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. Словник синонімів української мови