шаліти

ШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Те саме, що шалені́ти 1.

— Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб’ю! — шаліла [Анна] (Коб., II, 1956, 198);

Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (Стар., Поет. тв., 1958, 37);

Шаліють фашисти потворні, Та марно лютують вони, Бо люди трудящі, незборні, Не хочуть страшної війни (Мур., Піонер. слово, 1951, 6);

Від співу того люди шаліли в нестямі, бо пісня кожного в молінні підносила до самих небес (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 285);

Зала гула, зала ревіла і шаліла. Бійці аплодували, тупотіли ногами і на повні груди гукали "браво" та "біс" (Смолич, Театр.., 1946, 50);

Нехай це щастя — тільки мрії, Нехай це щастя — тільки сни, Але душа горить, шаліє І лине, рветься до весни (Рильський, І, 1960, 157);

*Образно. Шаліє пахуча, невідступна урочистість херсонських лип (Ю. Янов., II, 1958, 194);

// Те саме, що пустува́ти¹.

Надвір шаліти!-гукнув старши́й (Свидн., Люборацькі, 1955, 30);

Ми будемо шаліти, як чорти, Співати і сміятися до ранку… (Шер., Дорога.., 1957, 7).

2. Те саме, що шалені́ти 2.

Довкола нього шаліла заметільниця (Коб., І, 1956, 553);

В тім місці шаліла тепер люта хвиля, розбиваючись о зубці скали і прискаючи далеко срібною піною (Фр., VI, 1951, 131);

Шаліла пекельна морозяна буря (Баш, Вибр., 1948, 196);

Японська артилерія шаліла (Дмит., Книга боротьби, 1939, 102);

Недалеко міста, лише через річку, шаліла битва (Коб., III, 1956, 460);

Кругом шаліла січа (Кач., Вибр., 1953, 125);

Над полем бою шаліла вогняна хуртовина, ревіли "катюші", гриміла артилерія, сікли кулемети (Собко, Кавказ, 1946, 67);

Лютує сталь… То куль шаліє злива… І потопає все кругом в огні… (Сос., Поезія.., 1961, 66).

3. Те саме, що шалені́ти 4;

// безос.

[Федора:] А, катюго старий… На чотири вітри оженило б тебе та п’ятий шум. Волос сивіє, а в голові шаліє!.. (Вас., III, 1960, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаліти — Лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шаліти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. шаліти — ШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що шалені́ти 1. – Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб'ю! – шаліла [Анна] (О. Кобилянська); Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (М. Словник української мови у 20 томах
  4. шаліти — шалі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шаліти — -ію, -ієш, недок. 1》 Те саме, що шаленіти 1). || Те саме, що пустувати I. 2》 Те саме, що шаленіти 2). 3》 Те саме, що шаленіти 4). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шаліти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
  7. шаліти — Шаліти, -лію, -єш гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ном. № 1055. Волос сивіє, а голова шаліє. Ном. № 8692. Словник української мови Грінченка