шматочок
ШМАТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шмато́к.
[Павло:] Дайте мені шматочок вугілля або крейди… (Кроп., II, 1958, 384);
Верстат рівно шелестів металом. Синювата присмагла стружка скручувалась у спіраль і падала шматочками на лист заліза біля Максимових ніг (Ткач, Арена, 1960, 35);
"А ось ще осталось Півбубличка!" — Й по шматочку Дітям розділила [Ганна] (Шевч., І, 1963, 319);
Хліб був чорний, як земля, глевкий та несмачний. Кайдашиха через силу проковтнула шматочок (Н.-Лев., II, 1956, 320);
Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко і боязко проковтнуло кілька шматочків м’яса (Тулуб, В степу.., 1964, 144);
Мати завжди підсовувала йому кращий шматочок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку,— і все Грицеві (Добр., Ол. солдатики, 1961, 98);
— Та я ж тим шматочком не заївся,— плохенько сперечався Захар (Крим., Вибр., 1965, 412);
— Я, як ви знаєте вже, маючи шматочок власного грунту, іду на село господарювати… (Коцюб., І, 1955, 170);
Старий сів на підводу лише тоді, коли проїхали добрий шматочок степу (Тют., Вир, 1964, 90);
На останньому шматочку кримської землі ще йшов жорстокий і нерівний бій (Кучер, Голод, 1961, 222);
Бахнув постріл, і слідом за коротким посвистом у небі блиснув червоний спалах. що розірвався на дрібні шматочки, які поволі танули в нічній імлі (Добр., Очак. розмир, 1965, 345);
Там, де берег звівсь і де вершина біла,— шматочок хмари зачепивсь — і вся гора учорніла… (Тич., II, 1957, 212);
— Дощик. Та, далебі, й гарненький,— радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Тют., Вир, 1964, 84);
Він тільки глянув на конверт: з Херсона.. Розпечатав і прочитав, сам собі. А тоді, не мовивши слова, порвав на шматочки і кинув під припічок (Головко, А. Гармаш, 1971, 542);
Вона не може вже думати. От якісь шматочки, якісь клаптики думок та образів мигнуть на хвилю в голові, зачеплять наболіле серце… і зникнуть… (Коцюб., І, 1955, 246).
∆ Ла́сий шмато́чок див. ла́сий;
Се́рце (душа́) на шмато́чки розрива́ється (розірве́ться, рве́ться, кра́ється і т. ін.) — те саме, що Се́рце (душа́) розрива́ється (розірве́ться і т. ін.) на шматки́ ( див. розрива́тися¹).
Матернє серце розривалося на шматочки, слухаючи те про свою дитину (Мирний, IV, 1955, 41);
Се́рце (ду́шу) на шмато́чки рва́ти (розрива́ти, кра́яти і т. ін.) — те саме, що Рва́ти ду́шу (се́рце) ( див. рва́ти).
[Іван:] Химої прошу тебе: не ходи. Заспокой ти мою мученую душу. Усі її на шматочки розривають… (Мирний, V, 1955, 245).
Значення в інших словниках
- шматочок — див. залишок; хліб; частина Словник синонімів Вусика
- шматочок — ШМАТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шмато́к. [Павло:] Дайте мені шматочок вугілля або крейди... (М. Кропивницький); Верстат рівно шелестів металом. Словник української мови у 20 томах
- шматочок — шмато́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шматочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шматочок — ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Фразеологічний словник української мови
- шматочок — Шматок, -тка м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. ум. шматочок. Словник української мови Грінченка