шмигати
ШМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм.
1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь.
Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Коцюб., II, 1955, 124);
// Швидко пролітати (про птахів); шугати.
З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Фр., XIII, 1954, 307);
// рідко. Швидко переміщатися.
Не лише багаж, але й пасажирів до літака, який стоїть в ста метрах, підвозять відкритими, зручними автопоїздами. На таких же поїздах шмигають по аеродрому туристи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 22);
Показувалась, знявши хмари пилюки, машина і тут же зникала в куряві, шмигали велосипеди (Вільде, Сестри.., 1958, 110).
2. Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися.
Ніхто не входив до них [хат], тільки шмигали сюди й туди здичавілі без господарів коти (Гончар, III, 1959, 13);
Всю увагу сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб’яча дрібнота (Донч., V, 1957, 30);
Шумно виявляла своє захоплення молодь, під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 111);
[Ніна:] З дитинства Паша завжди в нас все знала — З кутка в куток шмигає по селу (Дмит., Драм. тв., 1958, 40);
Вони [пташенята] шмигають серед моху і трави, і, мандруючи по тундрі, весь час доводиться побоюватись, щоб не роздушити їх (Фіз. геогр., 5, 1956, 125);
// перен. Швидко переходити з одного на друге (про думки, погляд тощо).
Його підганяли власні думки. Вони шмигали, мов блискавиці, і били в одну точку (М. Ю. Тарн., Як на.. ниві, 1958, 74).
3. рідко. Швидко і з шумом рухатися, виконуючи якусь дію.
Три коси шмигали, пшениця падала (Томч., Жменяки, 1964, 204).
Значення в інших словниках
- шмигати — Сновигати, ШАСТАТИ, р. нишкати, (в діру) шурхати, п. ф. шмиг, шурх, шусть; (як блискавки) кресати; дк. ШМИГНУТИ, (в діру) шморгнути, шуснути. Словник синонімів Караванського
- шмигати — див. іти Словник синонімів Вусика
- шмигати — 1. вештатися, звештатися, повештатися, волочитися, зволочуватися, зволочитися, позволочуватися, наволочуватися, наволочитися, поволочуватися, поволочитися, микатися, змикуватися, змикатися, помикуватися, помикатися, сновигати, зісновигати, посновиґати... Словник чужослів Павло Штепа
- шмигати — ШМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); // Швидко пролітати (про птахів); шугати. Словник української мови у 20 томах
- шмигати — шмига́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шмигати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. || Швидко пролітати (про птахів); шугати. || рідко. Швидко переміщатися. 2》 Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмигати — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Словник синонімів української мови