1. Словник української мови в 11 томах

щастити

ЩАСТИ́ТИ, ти́ть, недок., кому.

1. безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти.

Килина на поле чухрає колосків збирати. Їй на те щастило: не проходило того дня, щоб вона з півклунка пшеничних колосків додому не приносила (Мирний, IV, 1955, 250);

На літературному полі мені щастило (Коцюб., III, 1956, 234);

— Щастить тобі, як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Тют., Вир, 1964, 123);

Данило озирнувся. Ольги не видко. Мабуть, пішла кудись. Не щастить йому… (Коп., Вибр., 1953, 193);

// з інфін. Удаватися що-небудь зробити.

Угодовці приходили до народу з облудними словами співчуття, захисту народних інтересів — і їм часто щастило збити народ з пантелику (Смолич, Мир.., 1958, 239);

Одного разу син бачив його у полі, коли жита колосилися. Не кожному щастило бачити старого таким: він ішов борозною, приглядаючись до колосків, гладив їх, мов легінь кучері нареченої (Томч., Жменяки, 1964, 13).

2. з наст., розм. Робити щасливим когось, давати кому-небудь щастя.

Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (Фр., XI, 1952, 266);

Стали виходити місяць та зірка на небо ночами, стали щастити закоханим (Вас., II, 1959, 393).

◊ Щасти́ тобі́ (вам і т. ін.) [до́ле, заст. бо́же]; Хай (неха́й) тобі́ (вам і т. ін.) щасти́ть [заст. бог, госпо́дь]

— побажання щастя, успіху кому-небудь у житті, праці (перев. при прощанні).

— Щасти тобі, сину, на твоїй путі! (Головко, II, 1957, 426);

Щасти вам, товаришу командир (Гончар, III, 1959, 44);

[Гусак:] Візьміть на увагу, Макаре Митрофановичу. Хвилина дуже відповідальна. Ну, щасти вам доле (Мик., І, 1957, 40);

— Бувайте здорові! — Щасти боже! (Вовчок, І, 1955, 218);

— Щасти тобі боже, Жайсак. Бажаю тобі, щоб Кульжан дійсно стала твоєю дружиною,— сказав Шевченко і міцно обняв юнака (Тулуб, В степу.., 1964, 242);

— Щасти вам боже на все добре, на ввесь ваш вік, на ввесь рід, на ваших дітей, на ваших унуків і правнуків (Н.-Лев., III, 1956, 56);

Прийми цей голос з України, Братня Польще! Хай тобі щастить Будувати, сіяти, творить (Рильський, III, 1961, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щастити — (успішно, щасливо складатися) таланити, везти, вдаватися, розм. фортунити, (в господарстві) вестися// відчувати себе на сьомому небі, фортуна усміхається. Словник синонімів Полюги
  2. щастити — щастити – таланити – везти Якщо людина має несподіваний успіх у якійсь важко розв’язуваній справі, кажуть, що їй щастить, таланить (фортунить). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. щастити — (складатися на щастя, на успіх) в руку йдеться кому; випадає щастя кому, перев. з інфін.; фортуна усміхається (посміхається) кому, книжн. Словник фразеологічних синонімів
  4. щастити — Таланити, фортунити, ітися на щастя, д. пайдати, (добре йтися) вестися, удаватися; ІД. мати щастя <н. я маю щастя = мені щастить>; щаститися; неос. ЩАСТИЛО, (кому) доля служила. Словник синонімів Караванського
  5. щастити — Везти, пайдити, підвозити, підталанювати, підфортунювати, таланити, удаватися, фортунити, щасливитися, щаститися Фразеологічні синоніми: добре вестися Приповідки: Діло закрутилося! Закрутилося-завертілося! Процес пішов Словник синонімів Вусика
  6. щастити — ЩАСТИ́ТИ, ти́ть, недок., кому. 1. безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти. Килина на поле чухрає колосків збирати. Словник української мови у 20 томах
  7. щастити — щасти́ти дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  8. щастити — -тить, недок., кому. 1》 безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь. || з інфін. Удаватися що-небудь зробити. 2》 заст., розм. Робити щасливим когось, давати кому-небудь щастя. Щасти тобі; Хай тобі щастить — побажання щастя, успіху кому-небудь у житті, праці (перев. при прощанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. щастити — ЩАСЛИ́ВИТИ кого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИ кому, заст. Мав нахил він один — охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко). ЩАСТИ́ТИ безос. Словник синонімів української мови
  10. щастити — Щасти́ти, -ти́ть; щасти́, -ті́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. щастити — Щастити, -тить гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Словник української мови Грінченка