якби
ЯКБИ́, спол.
1. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень у знач. за умови, коли, колиб.
Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Шевч., II, 1953, 116);
Ще довго п’яний Федір сидів би та базікав з паном, якби панові не обридла його розмова (Мирний, IV, 1955, 228);
Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Л. Укр., І, 1951, 192);
Якби Калинович у звичайнім часі зустрів таку постать на вулиці, не звернув би ніякої уваги на неї (Фр., VI, 1951, 162);
— Якби в мене було карбованців п’ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Тют., Вир, 1964, 112);
Якби все було скінчене, якби чужий гомін заповнив темні сходи і загриміли чужі чоботи тут, поруч, тоді він зірвав би чеку, останню чеку в своєму житті (Гончар. III, 1959, 161);
// Уживається на початку простого речення перев. з вигуками ех, ах, ох, о для вираження сильного, але нездійсненного бажання.
— Ех, якби це мені літа, хоч би ось… твої, Грицьку! — і примружено глянув [Мусій] на нього: — Мо’ справді поміняємося на сьогодні? (Головко, II, 1957, 508).
2. з’ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових і означальних речень; коли б.
Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається (Шевч., VI, 1957, 190);
— Із району у ваше село їдуть карателі.. Краще було б, якби ви втекли в степи, в ліси, в хутори… (Тют., Вир, 1964, 529);
Внизу вже було накладено купою гілля, плащ-палатки, фуфайки про той випадок, якби Черниш зірвався (Гончар, III, 1959, 100).
3. у знач. част. Уживається на початку окличних речень для вираження сильного бажання здійснення того, про що в них говориться.
Перший чоловік у селі Кохан. Якби ви на його [нього] глянули! (Вовчок, І, 1955, 72);
— Якби-то нам жениха… Невеличкого, малого, Хлоп’яточка молодого! (Мирний, IV, 1955, 302);
Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних, що загубили злочинну свою зброю на широких степах України! (Довж., І, 1958, 367);
— Іще якби хліба спекти і білизну попрати (Тют., Вир, 1964, 376).
Значення в інших словниках
- якби — ЯКБИ – ЯК БИ Якби, спол. умовний, з’ясувальний, част. Коли, коли б. Славне село, якби ви бачили (Марко Вовчок); Якби сила та відвага, Поборов би долю! (Л.Глібов); Якби був скульптором – виліпив би високий отой лоб!... Літературне слововживання
- якби — сп., коли б, якщо б; Ч. нехай би <н. якби ти на неї глянув>; якби ж то. Словник синонімів Караванського
- якби — ЯКБИ́¹, спол. 1. умовний. Приєднує підрядні умовні речення; за умови, коли б. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Ще довго п'яний Федір сидів би та базікав з паном, якби панові не обридла його розмова (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- якби — якби́ сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- якби — Якби кури не заклювали, то ще живий би був. Дід ще міг би пожити, якби не погане поводження родичів. Якби та якби, так виросли б в роті гриби. Коли говорять про неймовірне. Якби у мене було пшоно та сіль, то я б зварив кашу, та жаль, що нема сала. Приповідки або українсько-народня філософія
- якби — спол. 1》 умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень у знач. за умови, коли, коли б. Якби мені черевики. || Уживається на початку простого речення перев. з виг. ех, ах, ох, о для вираження сильного, але нездійсненного бажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- якби — Якби́, сп. = коли́ б. Якби́ мені́, ма́мо, нами́сто, то пішла́ б я за́втра на мі́сто (Шевч.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)