безвиразний
НЕВИРА́ЗНИЙ (про очі, обличчя, голос і т. ін. — який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини), БЕЗВИРА́ЗНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ, ДЕРЕВ'Я́НИЙ (про вираз обличчя, посмішку, голос — невиразний, позбавлений емоцій); РИ́Б'ЯЧИЙ (про очі, обличчя — невиразний, неяскравий). Він.. посміхнувся блідими, невиразними очима (М. Стельмах); Немовля спало, дрібненьке личко, безброве й безбарвне, здавалось перенапруженим (Є. Гуцало); Голос у нього гучний, але якийсь дерев'яний. Так ніби людині зовсім байдуже, про що говорити (В. Козаченко); Трактористка вже з явною неприязню дивилась на цю обважнілу постать.. з блідим, ..якимось риб'ячим обличчям (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвиразний — безвира́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвиразний — -а, -е. Те саме, що невиразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвиразний — БЕЗВИРА́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що невира́зний. У поета знов з'явився на обличчі жорсткий вираз.., і він заговорив голосом, навмисне безвиразним (Леся Українка); – І усміхнувшися якимсь безвиразним усміхом... Словник української мови у 20 томах
- безвиразний — див. безликий Словник синонімів Вусика
- безвиразний — БЕЗВИРА́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що невира́зний. У поета знов з’явився на обличчі жорсткий вираз.., і він заговорив голосом, навмисне безвиразним (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах