бездушний

МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Ну, ви і мертвих збудите, — сказав Андрій Іванович (Вас. Шевчук); Жінка.. розповідала Василеві, що у Мехтодія виховуються онуки — діти померлої доньки (Ю. Яновський); Коло мене І сестра, і мати Зарізані, обнявшися, Зо мною лежали; І насилу-то, насилу Мене одірвали Од матері неживої (Т. Шевченко); (Шумейко:) Ми з твоїм покійним дідом Андрієм товаришували колись років з тридцять (І. Микитенко); Поліцай, якого скинули з шостого поверху, вже лежав на тротуарі бездиханний (П. Панч); — Зараз начальство з громадою присудили, як Векла є бездушная, і сина, і приньмита нема й не буде, то землю її узяли у общественну (Г. Квітка-Основ'яненко); Дохла риба плавала коло берегів (І. Нечуй-Левицький).

НЕЖИВИ́Й (який не належить до тваринного або рослинного світу), НЕОРГАНІ́ЧНИЙ книжн.; МЕ́РТВИЙ підсил., БЕЗДУ́ШНИЙ підсил., БЕЗЖИ́ВНИЙ підсил., БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ підсил., рідше (ужив. перев. у мові художньої літератури). Жива і нежива природа; — Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, ..де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе... (М. Коцюбинський); З прислугою (пані) обходилася, як з худобою або бездушними меблями (І. Франко); — А океан, живий, вічний океан, хлюпає в борти, б'є в підніжжя цієї сталевої безжиттєвої скелі (корабля) (О. Гончар).

НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил., КАМІ́ННИЙ рідше (нечулий, здатний бути жорстоким); ЗАГРУБІ́ЛИЙ, ЗАЧЕ́РСТВІ́ЛИЙ, ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ (який став нечулим, байдужим, грубим). Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Яновський); (Микола:) Я бачу, що мої страждання не доходять до тебе. Черства, схематична людина (І. Микитенко); (Терешко:) І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдний (М. Зарудний); Шість днів я ходила майже хвора, якась сама не своя, якась мов збожеволіла, навіть батько, нащо вже товстошкірий, помітив (П. Загребельний); Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці (Ю. Шовкопляс); — Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Прийдеться давати (перцю) зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам — Всім тим, кому діло живе не до серця (С. Олійник). — Пор. 1. байду́жий.