благовісний

РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення); УТІ́ШЛИВИЙ (ВТІ́ШЛИВИЙ) (який приносить утіху, радість); ВІДРА́ДНИЙ (який несе відраду, радість); БЛАГОВІ́СНИЙ (який несе добрі вісті); СВІ́ТЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, ПРОСВІТЛІ́ЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛИЙ, ПРОЯ́СНЕНИЙ, СЯ́ЮЧИЙ, СЯЙЛИ́ВИЙ, ОСЯЙНИ́Й, ПРОМЕНИ́СТИЙ (сповнений радості, задоволення); РОЖЕ́ВИЙ, РА́ЙДУЖНИЙ (про настрій, плани, мрії тощо); СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, СОНЦЕСЯ́ЙНИЙ поет. (наповнений радістю, який виражає радість). Глущак стоїть серед гостей трохи сумний від пізнання і радісний одночасно (О. Довженко); Пісня ллється в радісному гулі (В. Сосюра); Зраділий хлопчик щодуху побіг у степ, де його давно виглядав Євмен (І. Цюпа); Хотілося сказати дружині щось утішне (І. Кириленко); Сад тихо шелестів листям, наче шепотів йому щось утішливе (З. Тулуб); Відрадне почуття проймало Зінька (К. Гордієнко); Увесь світ став прислухатися до його (Т. Шевченка) мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне, пророче слово (Панас Мирний); Померкли на мить юні, світлі його марення (О. Гончар); Обличчя матері стало на диво просвітленим, ясним (В. Собко); Вона якийсь час дивилася мовчки на просвітлілі обличчя юнаків (П. Колесник); Марина дослухала пісню... знову попрямувала додому, тиха й прояснена, немов знайшла собі порадницю і поділилася з нею бідою (З. Мороз); Сяючими очима дивився юнак на Віру Павлівну (Г. Хоткевич); У погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); На порозі, наче весняночка, стала розрум'янена і осяйна Мар'яна (М. Стельмах); Нехай зимою злючою Вона (земля) спочине в сні, Щоб зеленню пахучою Прибратись навесні, Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай, — То й долі променистої Зазнає рідний край (М. Вороний); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повернувся Чорбаряну додому (М. Чабанівський); Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Я. Качура); Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий і святковий (Л. Дмитерко); Щось раптом заскреботіло на серці.. і святочний настрій цього вечора увірвався (Л. Яновська); Ти одна стоїш передо мною В білім платті, з сонячним чолом (Т. Масенко); Вона не мала сили відірвати від його сонцесяйного погляду своїх очей (Ю. Збанацький). — Пор. 1. весе́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благовісний — благові́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благовісний — [благов’існией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. благовісний — -а, -е. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благовісний — БЛАГОВІ́СНИЙ, а, е, уроч. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний. Увесь світ став прислухатися до його [Т. Шевченка] мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне пророче слово (Панас Мирний); Мати слухала благовісну річ Паськову... Словник української мови у 20 томах
  5. благовісний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  6. благовісний — Благові́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. благовісний — БЛАГОВІ́СНИЙ, а, е. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний. Увесь світ став прислухатися до його [Т. Шевченка] мови, а на Вкраїні вірші його приймали, як благовіснея пророче слово (Мирний, V, 1955, 312); Мати слухала благовісну річ Паськову... Словник української мови в 11 томах
  8. благовісний — Благовісний, -а, -е 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795. Словник української мови Грінченка