богиня

КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет. Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів (В. Сосюра); Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна, ..не потвора, але ж і не вродливиця (О. Ільченко); В мене донечка красуха (Л. Глібов); На всю околицю краля (О. Стороженко); (Цокуль:) Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (І. Карпенко-Карий); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка); (Оксана:) Цебто я така красуля? (Горнов:) А то ж і ні? (М. Кропивницький); Що то вже за молодиця була красовиця! (Марко Вовчок); — Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тобою! (Леся Українка); Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богиня — боги́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богиня — [богин'а] -н'і, ор. -неийу Орфоепічний словник української мови
  3. богиня — -і, ж. 1》 В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества. 2》 перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. богиня — БОГИ́НЯ, і, ж. 1. В античній міфології та деяких інших релігіях – божество жіночої статі. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже... Словник української мови у 20 томах
  5. богиня — Боги́ня, -ні, -нею, -не! -ги́ні, -ги́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. богиня — БОГИ́НЯ, і, ж. 1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Л. Укр., II, 1951, 274); *Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Сам. Словник української мови в 11 томах
  7. богиня — Богиня, -ні ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Словник української мови Грінченка