бунт

ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. книжок, паперів — безсистемно складених); ПАКУ́НОК рідше (кілька зв'язаних предметів); ПАПУ́ША (перев. тютюну); ПАКЕ́Т спец. (перев. будівельних матеріалів). Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і складати їх у кузов (Ю. Бедзик); На шаховому столику лежала пачка центральних газет (Я. Качура); Рухались так: попереду платформа з тюками вати, за нею паровоз і позаду теж платформа з ватою (О. Гончар); Горою лежали тюки пресованого сіна (А. Шиян); Лежить на столі цілий стіс книжок (Ю. Збанацький); Стос ретельно списаних паперів Сповнив скриньку потайну бюро (М. Бажан); За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (З. Тулуб); На високій дерев'яній кафедрі перед Савою Петровичем збирається ціла купа записок (Є. Гуцало); Тут же стояла гвинтівка, три пакунки книжок, зашнурованих шпагатом (В. Кучер); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (О. Гончар); Арматурні пакети; Боєприпаси.. транспортували у величезних пакетах (О. Гончар).

ПОВСТА́ННЯ (масовий збройний, часто стихійний, виступ проти когось, чогось), ЗА́КОЛОТ, БУНТ, РО́ЗРУХ заст., ВИСТУП заст., КРАМО́ЛА заст. Всі ті заколоти й повстання, що до них бралися кріпаки, жорстоко придушувались військом (П. Тичина); Ми піднімали бунт на кораблі. Ми вирішили це зробити, заволодіти бригом й попливти на північ (Ю. Яновський); Університет справляв ювілей свого існування, який закінчився студентськими розрухами й замкненням університету на півроку (В. Самійленко); (Ярослав (гнівно):) Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити народ? (І. Кочерга).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунт — бунт 1 іменник чоловічого роду зв'язка, тюк бунт 2 іменник чоловічого роду заколот Орфографічний словник української мови
  2. бунт — I -у. Стихійне повстання; заколот. II -а. Зв’язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів: бунт дроту, товар у бунтах. Літературне слововживання
  3. бунт — (вияв непокори) заворушення, цивільна непокора; (збройний) виступ, ПОВСТАННЯ, ЗАКОЛОТ. Словник синонімів Караванського
  4. бунт — [бунт] -нту, м. (ў) -н'т'і, мн. -нти, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. бунт — I -у, ч. Стихійне повстання, заколот. II -а, ч. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бунт — 1. ворохоба, заколот, колотнеча, розрух, див. фронда, путч, ребелія, револьта, смута 2. (линви) койло, див. бухта Словник чужослів Павло Штепа
  7. бунт — БУНТ¹, у, ч. Стихійне повстання, заколот. Мезептій їх тіснить.., На чинш нікого не пускає, Готові зараз бунт піднять (І. Котляревський); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили... Словник української мови у 20 томах
  8. бунт — Одиниця лічби товарів, 15 одиниць Словник застарілих та маловживаних слів
  9. бунт — БУНТ¹, у, ч. Стихійне повстання, заколот. Мезептій їх тіснить… На чинш. нікого не пускає. Готові зараз бунт піднять (Котл., I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили… (Мирний, II, 1954, 115)... Словник української мови в 11 томах