важкуватий

ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. (досить значної ваги); ЗАВАЖКИ́Й, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає). Надсаджуючись, тягала з колодязя важкі відра води (З. Тулуб); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями.. пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Лежав там камінь нелегкий (П. Грабовський); Ті ворини були важкуваті (Ю. Мокрієв); Спробував підняти (ящик) — важкенький (С. Олійник); Заховайтеся (думи) в тумані,.. Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко); Як же вона.. донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Ю. Збанацький); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (П. Кочура); Тихо кректав (малий), вовтузячись із непідсильним йому камінням (І. Ле); Надія.. засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (В. Логвиненко). — Пор. важе́зний.

ВАЖКИ́Й (про людину, тварину й частини їх тіла — значний розмірами; який вагою справляє враження значного), ТЯЖКИ́Й, МАСИ́ВНИЙ, ГРУЗЬКИ́Й розм. рідко, ГИ́РЯВИЙ діал.; ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ (досить важкий); ОГРЯ́ДНИЙ, ГРОМІЗДКИ́Й рідше (про людину). Ввійшла Варвара, важка, спокійна (М. Коцюбинський); Чорні важкі буйволи.. лежали в загородах (О. Гончар); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах); Гвинтівку ніс (Провора) на масивному плечі легко, наче ціпок (О. Донченко); Ліжко луснуло під його грузьким тілом (Панас Мирний); Сердито вилаявся (Когут), здійнявши погрозливо гиряві кулаки (І. Цюпа); Був то огрядний, важкуватий, хоч і не товстий іще чоловік (В. Козаченко); Вхопившись рукою за гриву, він викинув своє тяжкувате тіло на коня (М. Стельмах); Була (повитуха) висока, тілиста, громіздка (Є. Гуцало).

ВАЖКИ́Й (про ходу, біг і т. ін. — позбавлений легкості, швидкості), ТЯЖКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ. Пройшовся важкими кроками (А. Головко); Ступав (панотчик) тяжкою ходою, неначе ведмідь (Лесь Мартович); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими (М. Коцюбинський).