важкуватий
див. важкий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важкуватий — важкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- важкуватий — -а, -е. Дещо важкий (у 1-9 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- важкуватий — ВАЖКУВА́ТИЙ, а, е. Деякою, певною мірою важкий (у 1–9 знач.). Стьопа відчував, що ноша для нього важкувата (М. Трублаїні); Повернув [Храпков] свій важкуватий тулуб і ввійшов до кабінету (Іван Ле); Чоло високе, чисте, а підборіддя трохи важкувате (В. Словник української мови у 20 томах
- важкуватий — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- важкуватий — ВАЖКУВА́ТИЙ, а, е. Дещо важкий (у 1-9 знач.). Стьопа відчував, що ноша для нього важкувата (Трубл., І, 1955, 392); Повернув [Храпков] свій важкуватий тулуб і ввійшов до кабінету (Ле, Міжгір’я, 1953, 167); Чоло високе, чисте... Словник української мови в 11 томах