важкуватий

ВАЖКУВА́ТИЙ, а, е.

Деякою, певною мірою важкий (у 1–9 знач.).

Стьопа відчував, що ноша для нього важкувата (М. Трублаїні);

Повернув [Храпков] свій важкуватий тулуб і ввійшов до кабінету (Іван Ле);

Чоло високе, чисте, а підборіддя трохи важкувате (В. Речмедін);

Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (М. Коцюбинський);

Пані усе життя наше посписувала, то воно важкувате (Ганна Барвінок);

Шлях на гору, хоч він і асфальтований.., був важкуватий (М. Трублаїні);

Існує думка, ніби віршувальна техніка Франка важкувата .. Це невірно (М. Рильський);

Він своєю критикою політики ЦК партії “ллє воду на млин троцькістів”, а через якийсь час невдалого критикана заарештовано й, подейкували, засуджено на 10 років як “трактиста” (так вимовляв Васьок важкувате для його язика нове політичне слово) (Б. Антоненко-Давидович);

– Коли кому важко, щось не виходить, може, задача трапилась важкувата чи щось інше, приходьте, разом попробуємо зробити (І. Левін);

– Вас не було, а він [хворий] приплентався вранці .. Я поклав його в ліжко, хай спить. Важкуватий у вас пацієнт (Л. Дмитерко);

Найбiльше увагу приковував [Байдашний] цiєю доскiпливою сторожкiстю погляду, в якому було щось важкувате, малоприємне (О. Гончар);

Цвіт отой [черемхи] не з вітерцем летючий .. Важкуватий, сильний і пахучий Нас п'янив майбутнім у житті (А. Малишко).