1. Словник синонімів української мови

велитель

ВОЛО́ДА́Р (той, хто має владу над кимсь, чимсь), ВЕЛИ́ТЕЛЬ, ПАН, ХАЗЯ́ЇН, ГОСПО́ДАР. Будь-який твір володаря дум простого народу — Тараса Шевченка міг збудити людську душу, розбурхати почуття (А. Іщук); Прийшов... Командує, немов громів велитель (М. Рильський); — Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене,.. мої руки, мій розум, мою волю і моє серце (М. Коцюбинський); Він тут (на морі) більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (М. Коцюбинський); Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина, що крім нас, на планеті нікого... (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велитель — вели́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. велитель — -я, ч., книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велитель — Наказодавець, наказувач., див. автократ, диктатор Словник чужослів Павло Штепа
  4. велитель — ВЕЛИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. 1. (з великої літери). Бог. Перш, ніж покласти ношу, Велитель наснажує людину силою (з рел.-церк. літ.); Якщо Бог – справжній Велитель, тоді людина, створена за Його образом і подобою, також повинна бути повелителем усього... Словник української мови у 20 томах
  5. велитель — ВЕЛИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь. Прийшов… Командує, немов громів велитель (Рильський, Вибр., 1937, 128). Словник української мови в 11 томах