вертітися

КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док.: крутну́тися, оберну́тися, поверну́тися, покрути́тися, прокрути́тися. Навіть у розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара (М. Рильський); Наверх комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш); На столі стояв величезний, незвичайний глобус, який сам весь час повертався (О. Іваненко).

СО́ВАТИСЯ (не сидіти спокійно, рухатися на місці), КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ), ВЕРТІ́ТИСЯ, ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм. Неспокійно соватися на своєму стільці; За столом сидить (Юрко), мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (І. Рябокляч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вертітися — верті́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
вертітися — Крутити|ся|, обертати|ся|; тлк. ВЕРТІТИСЯ, (під ногами) плутатися; (- думки) роїтися, снуватися, куйовдитися. Словник синонімів Караванського
вертітися — [веирт’ітиес'а] -рчус'а, -ртис':а, -ртиц':а, -ртиемос'а, -ртиетес'а, -рт'ац':а; нак. -ртис'а, -рт'іц':а Орфоепічний словник української мови
вертітися — -рчуся, -ртишся, недок. 1》 Рухатися, повертатися в різні боки. || Обертатися. || Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення. 2》 розм. Знаходитися де-небудь чи біля кого-, чого-небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
вертітися — Веретенитися, заверетенитися, зверетенитися, розверетенитися, крутитися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, закручуватися, закрутитися, позакручуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, обкручуватися, прокручуватися, прокрутитися... Словник чужослів Павло Штепа
вертітися — ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (І. Франко); Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграшки (О. Словник української мови у 20 томах
вертітися — Вертиться, як в окропі муха. Намагається врятуватися з біди, але це ніяк не вдається. Приповідки або українсько-народня філософія
вертітися — див. котитися; крутитися; лестити; старатися Словник синонімів Вусика
вертітися — ве́ртиться (кру́титься) в голові́ у кого. 1. Хто-небудь ніяк не може пригадати щось. У мене зараз не вертиться в голові й жодна фраза з тих запальних і довгих наших розмов, які заповнювали всі вихідні вечори (З газети)... Фразеологічний словник української мови
вертітися — ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (Фр., II, 1950, 385); Уляна зібралася на досвітки, вертілася перед дзеркалом (Горд., Чужу ниву.. Словник української мови в 11 томах
вертітися — Вертітися, -чуся, -тишся гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068. Словник української мови Грінченка