вертітися
ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок.
1. Рухатися, повертатися в різні боки.
Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (Фр., II, 1950, 385);
Уляна зібралася на досвітки, вертілася перед дзеркалом (Горд., Чужу ниву.., 1947, 144);
Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграшки (Довж., Зач. Десна, 1957, 523);
// Обертатися.
На ніжці курячій стояла Та хатка.. І вся вертілася кругом (Котл., І, 1952, 115);
// Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення.
Верчуся, світу дожидаю (Шевч., І, 1951, 396);
За столом сидить [Юрко], мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (Ряб., Жайворонки, 1957, 3).
◊ Верті́тися як (мов і т. ін.) му́ха в окро́пі — те саме, що Крути́тися як (мов і т. ін.) му́ха в окро́пі ( див. крути́тися).
Массаковський тільки дивився, як вона вертілась мов муха в окропі (Н.-Лев., III, 1956, 84).
2. розм. Знаходитися де-небудь або біля кого-, чого-небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному місці.
Осавулину жінку давно дражнили на селі злодійкою, і хазяйки нічого не клали напохваті, де вертілась осавулиха (Н.-Лев., II, 1956, 191);
Біля нього вертівся Ігор, піддавав у розпечене каміння води (Кучер, Чорноморці, 1956, 360);
// перен., коло кого-чого. Невідступно повертатися до того самого (про розмову, думки).
Розмова поки не наладжувалась. Вона більше вертілася коло хазяйства та коло хатніх турбот (Мирний, IV, 1955, 101);
Ястшембський ліг на постіль, курив цигару, а його думка чогось вертілась коло Василини (Н.-Лев., II, 1956, 58).
◊ Верті́тися на ду́мці — не виходити з думок.
— Ой, дочко! не дурій! що се ти химеруєш, якісь панські розкоші все вертяться в тебе на думці (Вовчок, І, 1955, 16);
В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав [з ферми]? (Горд., Дівчина.., 1954, 214);
Верті́тися на язиці́ (на язику́):
а) про бажання щось сказати.
— Як спали, Палагночко, душко? — На язиці в неї вертілась одповідь: — "Гаразд, як ви?" (Коцюб., II, 1955, 339);
Невідомою силою Юхима потягло ближче. На язиці вертілися, здавалось, страшні для офіцерів слова (Ле, Ю. Кудря, 1956, 251);
б) про даремне намагання пригадати щось добре відоме, але забуте в даний момент.
Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Янов., II, 1954, 105);
Верті́тися пе́ред очи́ма — невідступно бути в уяві.
Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Мирний, І, 1949, 180).
3. тільки недок. Пас. до верті́ти.
Значення в інших словниках
- вертітися — верті́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вертітися — Крутити|ся|, обертати|ся|; тлк. ВЕРТІТИСЯ, (під ногами) плутатися; (- думки) роїтися, снуватися, куйовдитися. Словник синонімів Караванського
- вертітися — [веирт’ітиес'а] -рчус'а, -ртис':а, -ртиц':а, -ртиемос'а, -ртиетес'а, -рт'ац':а; нак. -ртис'а, -рт'іц':а Орфоепічний словник української мови
- вертітися — -рчуся, -ртишся, недок. 1》 Рухатися, повертатися в різні боки. || Обертатися. || Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення. 2》 розм. Знаходитися де-небудь чи біля кого-, чого-небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вертітися — Веретенитися, заверетенитися, зверетенитися, розверетенитися, крутитися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, закручуватися, закрутитися, позакручуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, обкручуватися, прокручуватися, прокрутитися... Словник чужослів Павло Штепа
- вертітися — ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (І. Франко); Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграшки (О. Словник української мови у 20 томах
- вертітися — Вертиться, як в окропі муха. Намагається врятуватися з біди, але це ніяк не вдається. Приповідки або українсько-народня філософія
- вертітися — див. котитися; крутитися; лестити; старатися Словник синонімів Вусика
- вертітися — ве́ртиться (кру́титься) в голові́ у кого. 1. Хто-небудь ніяк не може пригадати щось. У мене зараз не вертиться в голові й жодна фраза з тих запальних і довгих наших розмов, які заповнювали всі вихідні вечори (З газети)... Фразеологічний словник української мови
- вертітися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док. Словник синонімів української мови
- вертітися — Вертітися, -чуся, -тишся гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068. Словник української мови Грінченка