вертітися

ве́ртиться (кру́титься) в голові́ у кого. 1. Хто-небудь ніяк не може пригадати щось. У мене зараз не вертиться в голові й жодна фраза з тих запальних і довгих наших розмов, які заповнювали всі вихідні вечори (З газети); Слова відомої пісні крутяться в голові у мене, але які саме, не знаю (З усн. мови). 2. Постійно, весь час виникає у свідомості, в уяві кого-небудь. У генерала, який перебував у стані надзвичайного нервового напруження, вертілося в голові незбориме бажання застрелити негідника, що зрадив своїх однодумців (З журналу); Після дідових розповідей в голові вразливого хлопчика крутилися героїчні картини минулих років (З газети).

ве́ртиться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці) у кого. Хтось весь час думає про кого, що-небудь. — Та сідайте ж бо! — припрохувала Хима, а в самої вертілось на думці: “Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата?” (М. Коцюбинський); В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав (з ферми)? (К. Гордієнко); А п’ятнадцять карбованців так і вертяться у мене на умі. Уже я розщитала (розрахувала) собі, чого й купити... (Панас Мирний); — От так ми (мені) до рання на гадці вертілося!.. (І. Франко).

ве́ртиться (кру́титься) на язиці́ (на язику́). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь готовий або хоче сказати щось. — Як спали, Палагночко, душко? — На язиці у неї вертілась одповідь: — Гаразд, як ви? (М. Коцюбинський); Як він любо говорить! Де й ділися ті паскудні, стиляжно-дикунські слова, що раніше вертілися в нього на язиці (В. Речмедін); Він глянув на Покотила — той ледве стримувався, аби не випалити те, що у нього вертілося на язику... (С. Голованівський); Отруйні, ущипливі слова вже крутилися на язиці, але у Малахова стало глузду їх не вимовити (В. Собко). 2. Ніяк не пригадується (про що-небудь добре відоме, але забуте в даний момент). Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Яновcький).

верті́тися (крути́тися) на нога́х. Невтомно працювати, весь час перебувати в русі. І рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася (Флора) на ногах (Г. Коцюба).

верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х). 1. у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. (Запорожець:) Дайте нам свободу! (До Кошового). Вірно я кажу? (Кошовий (на піч):) Діду, вірно ми говорим? (Демид:) Ідіть, не крутіться перед очима... (О. Довженко). 2. Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний).

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький); (Харитина:) Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь (кручусь) (І. Карпенко-Карий); — Та що з тобою, Тихоне? — дивувалися товариші.— А те, братці, що цілісінький день крутився як муха в окропі, а ввечері вирішив занести до сільради обіцяне (В. Речмедін). як му́ха в окро́пі. — Юрій Зварич не помічав цих змін у природі. Він з ночі до ночі як муха в окропі (М. Івасюк).

ду́мка кру́титься (ве́ртиться) в голові́ у кого і без додатка. Хто-небудь постійно думає про когось—щось. Петру .. хочеться щось спитати в Іона, але він не наважується. А думка крутиться в голові, не дає спокою (М. Чабанівський); Я дивився на хату, розглядав оселю, а в мене все вертілася в голові думка, через що пропала та земля, як Свікліцький з дідича став наймитом (І. Нечуй-Левицький).

заверті́лася (закрути́лася, пішла́ верті́тися і т. ін.) маши́на. Почалось щось (якась робота, справа і т. ін.). Домовляться, бувало, удвох чи втрьох у керівній верхівці, і пішла вертітись машина: по ланцюжку, по ланцюжку,.. і, гляди, вже за годину-півтори вся міська організація на ногах (Ю. Збанацький).

плу́татися (верті́тися) під нога́ми в кого і без додатка. Заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями. З насолодою посідали (Іван з Максимом) на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва (Ю. Смолич); // Не спати, бути в русі. — Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати без задніх ніг? (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертітися — верті́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вертітися — Крутити|ся|, обертати|ся|; тлк. ВЕРТІТИСЯ, (під ногами) плутатися; (- думки) роїтися, снуватися, куйовдитися. Словник синонімів Караванського
  3. вертітися — [веирт’ітиес'а] -рчус'а, -ртис':а, -ртиц':а, -ртиемос'а, -ртиетес'а, -рт'ац':а; нак. -ртис'а, -рт'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. вертітися — -рчуся, -ртишся, недок. 1》 Рухатися, повертатися в різні боки. || Обертатися. || Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення. 2》 розм. Знаходитися де-небудь чи біля кого-, чого-небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вертітися — Веретенитися, заверетенитися, зверетенитися, розверетенитися, крутитися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, закручуватися, закрутитися, позакручуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, обкручуватися, прокручуватися, прокрутитися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. вертітися — ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (І. Франко); Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграшки (О. Словник української мови у 20 томах
  7. вертітися — Вертиться, як в окропі муха. Намагається врятуватися з біди, але це ніяк не вдається. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. вертітися — див. котитися; крутитися; лестити; старатися Словник синонімів Вусика
  9. вертітися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док. Словник синонімів української мови
  10. вертітися — ВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (Фр., II, 1950, 385); Уляна зібралася на досвітки, вертілася перед дзеркалом (Горд., Чужу ниву.. Словник української мови в 11 томах
  11. вертітися — Вертітися, -чуся, -тишся гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068. Словник української мови Грінченка