1. Словник синонімів української мови

визнаний

ПОПУЛЯ́РНИЙ (який здобув загальне визнання, схвалення, набув великого поширення серед населення тощо), ВИ́ЗНАНИЙ, МО́ДНИЙ, ПОШИ́РЕНИЙ, ШИРОКОВІДО́МИЙ (який часто трапляється, використовується тощо у певному суспільстві, середовищі). В калейдоскопі газетного кіоску завчено посміхались популярні артисти (В. Дрозд); Івашко артистично переповідав популярний на південних залізницях анекдот (Я. Качура); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Яновський); (Вівдя:) Шкода, голубко, що ви не чули, як моя Стехванія співа модних пісень (М. Кропивницький); Літературне походження багатьох з них (пісень) безперечне; в окремих випадках ми знаємо й імена авторів слів та музики пісень, поширених у народі і записаних як народні (М. Рильський); Сова (артист) вже широковідомий "ас" гумору, він здобуває визнання.. глядача (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визнаний — (який здобув загальне визнання) поширений, модний, широковідомий, популярний. Словник синонімів Полюги
  2. визнаний — ви́знаний 1 дієприкметник від: ви́знати ви́знаний 2 прикметник який одержав загальне визнання Орфографічний словник української мови
  3. визнаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до визнати 1-3). 2》 у знач. прикм. Який одержав загальне визнання, відомий усім чи багатьом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. визнаний — ВИ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́знати 1–3. Андрій Горленко ще на японській війні був тяжко поранений і визнаний цілковитим інвалідом (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. визнаний — Ви́знаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. визнаний — ВИ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́знати 1-3. На Україні є багато визнаних широкою громадськістю артистів, самодіяльних та професіональних читців, дикторів, лекторів (Мист. Словник української мови в 11 томах