випад
ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Хоткевич); Його (попа́) вічні доноси на неї (вчительку), похід проти земської школи.. стали нестерпними (М. Коцюбинський); Все, що появляється нового на землі, Трактує він як випад проти нього (С. Воскрекасенко); У доносі вказувалось, що на зборах братства читались.. вірші Шевченка з недозволеними вихватками проти царської родини (з наукової літератури); Вилазки ворогів Української держави.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випад — ви́пад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- випад — (тілом) ривок; П. каверза, витівка; (протії кого) виступ. Словник синонімів Караванського
- випад — [випад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- випад — -у, ч. 1》 Різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом у фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). 2》 Недоброзичливий або ворожий виступ проти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випад — ВИ́ПАД, у, ч. 1. Різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом у фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). Ввійшла-таки Поля. Словник української мови у 20 томах
- випад — ВИ́ПАД, у, ч. 1. Різка подача корпусу вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом при фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). Кривоніс відбивав удари, ніби жартуючи, й з кожним випадом тиснув супротивника до води (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах