1. Словник синонімів української мови

висновувати

УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. "Фауст" Гете, який виник з народних сказань про вченого-чорнокнижника, узагальнює найбільші досягнення філософської думки свого часу (М. Рильський); Сила художнього таланту — в змалюванні повноцінних художніх образів, в умінні типізувати явища життя (з журналу); Підсумовуючи результати діяльності комісії за кілька літ, Тихович побачив, що комісія не змогла злокалізувати філоксеру (М. Коцюбинський); Маєш ти виснувать думку: нічого з того, що ми бачим, Не пропадає: одно з одного поновлює природа (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висновувати — висно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висновувати — -ую, -уєш, недок., виснувати, -ую, -уєш, док. 1》 Робити висновок, висновки. || перех. Виводити з чого-небудь певне твердження. 2》 рідко. Створювати в уяві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висновувати — ВИСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СНУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Робити висновок, висновки. З уривчастих згадок, схоплених протягом розмови, товариші висновували.., що, крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (І. Словник української мови у 20 томах
  4. висновувати — ВИСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СНУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Робити висновок, висновки. З уривчастих згадок, схоплених протягом розмови, товариші висновували.., що, крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (Фр. Словник української мови в 11 томах