висікати

ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Санітари кинулися до них (поранених), щоб занести до глибокої печери, яку матроси давно видовбали в кам'яній скелі (В. Кучер); На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник); Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скелі (І. Франко); Подорожні подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (І. Франко).

ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. фабричним способом); ВИКО́ВУВАТИ (способом кування); ВИЛИВА́ТИ (способом лиття); ВИРІ́ЗУВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (способом різання); ВИСІКА́ТИ (способом січення); ВИТІ́СУВАТИ (способом тесання); ВИСТРУ́ГУВАТИ (способом стругання); ВИТО́ЧУВАТИ (способом точіння); ШТАМПУВА́ТИ (способом штампування); ПРИГОТОВЛЯ́ТИ (перев. про їжу, питво). — Док.: ви́робити, ви́готовити, зготува́ти, згото́вити, зроби́ти, ви́пустити, ви́продукувати, створи́ти, ви́творити, сфабрикува́ти, ви́кувати, ви́кути, ви́лити, ви́рубати, ви́сікати, ви́сікти, ви́різати, ви́тесати, ви́стругати, ви́точити, приготува́ти, пригото́вити. — Он там, де чорніють димарі на оселі, виробляють всячину з заліза або міді — там і кують, і виливають (Панас Мирний); Гризельда з робітницями заходилась вироблювати.. килим (І. Нечуй-Левицький); — Діти виготовляють такі складні токарні, слюсарні, столярні та інші деталі,.. що залюбуєшся (В. Гжицький); Він у майстернях табуретки робив (О. Гончар); Завод цей випускає.. сівалки (з газети); Вона продукувала свої вироби.. понад потреби навіть панського дому (О. Кобилянська); Завдання полягає в тому, щоб створити машини, які виконуватимуть сотні тисяч операцій за секунду (з журналу); Це вбрання колись витворив досвідчений кравець (О. Досвітній); — Почав я фабрикувати траскала.. для відгоняння воробців із пшениці (І. Франко); Шворінь викувати,.. обценьки зробити — все Роман уміє (Д. Ткач); А де ж та червона калина, яка вміє говорити людським голосом, тільки виріж із неї сопілочку і приклади до губів? (М. Чабанівський); (Ярцев:) Коли б я був скульптором, я б витесав статую людини (Ю. Мокрієв); — Давайте кусок деревини — ложки вистругуватиму (Є. Кравченко); Токар виточив деталь (Я. Шпорта); Гідравлічним пресом згинають товсті металеві плити, штампують металеві предмети, продавлюють отвори в товстих листах, випробовують міцність різних матеріалів і т. д. (з підручника); Гордєєв і тут виручив: приготував з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків (З. Тулуб).

ВИРУ́БУВАТИ (зрубувати певну кількість дерев, ліс і т. ін.), ВИРУБА́ТИ, ВИСІКА́ТИ рідше, ВИТИНА́ТИ заст. — Док.: ви́рубати, ви́сікти, ви́тнути, ви́тяти. Треба своєчасно вирубувати сусідні дерева, які починають затінювати горіх (з журналу); — Дядьку Замфіре! ваш виноград рубають. Біжіть мерщій, а то весь вирубають (М. Коцюбинський); А я, як схочу, терен висічу (П. Чубинський); Витяли пани ліс (А. Свидницький).

ВИРУ́БУВАТИ (рубаючи, тешучи, виготовляти що-небудь із дерева, каменю тощо), ВИРУБА́ТИ, ВИТІ́СУВАТИ, ВИСІКА́ТИ. — Док.: ви́рубати, ви́тесати, ви́сікти. На мармурових брилах вирубував він обрис Титанів (М. Бажан); Витісував (Андрій) клинчика, вкладки (Р. Іваничук); Вмів би я — висік би на граніті Руки твої і обличчя твоє (Я. Шпорта).