1. Словник синонімів української мови

владник

ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ книжн., ВЛА́ДА́Р уроч., ВЛАДИ́КА уроч., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., ВЛА́ДНИК діал. Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); — Нащо і правителі, як не на те, щоб вести народ уперед! (Панас Мирний); Після недавніх заколотів і повстань — государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Але що був Юріштан.. у порівнянню зі своїм безпосереднім начальником і повелителем цілої Гуцульщини — паном.. Гердлічков із Устєрік! (Г. Хоткевич); Вже було літ п'ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Леся Українка); (Микита:) Та хочу все ж тепер я сам пізнати, Чим він людей отак причарував, Владика Русі, мудрий Ярослав (І. Кочерга); Він сам державець Синодала, веде багатий караван (М. Драй-Хмара); (Князь:) Я князь! Я голова Всіх руських владників! (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владник — вла́дник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. владник — -а, ч., діал. Володар (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владник — ВЛА́ДНИК, а, ч. 1. діал. Володар (у 2 знач.). Зрадлива та богиня, Та Муза! .. Не вір мелодії, що з струн її дзвенить: “Ти будеш майстром, будеш паном тонів, І серць володарем, і владником мільйонів” (І. Словник української мови у 20 томах
  4. владник — див. начальник Словник синонімів Вусика
  5. владник — ВЛА́ДНИК, а, ч., діал. Володар (у 2 знач.). І почав Іван проклинати той чудовий дар [перстень].., котрий тепер стався.. всемогучим владником його тіла і душі (Фр., III, 1950, 180). Словник української мови в 11 томах