1. Словник синонімів української мови

відстань

ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Тулуб); Віддаль між ними кроків дванадцять (О. Довженко); Десь унизу, на колосальнім віддаленні вилискувала кругла планета Земля (Ю. Яновський); Дистанція довга, тисяча метрів. Щоб добре пройти її (човном), треба мати великий досвід і вміння (В. Собко); Та як і сам таку даль пройдеш? (Г. Квітка-Основ'яненко).

ВІ́ДСТАНЬ (різниця між ким-небудь у соціальному становищі, поглядах і т. ін.), ВІ́ДДАЛЬ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше. У голосі директора була щирість, не висловлювалося ніякої фальші, проте відстань між ним і Порфиром не зменшувалась (О. Гончар); І враз Степан почув між собою і нею велику віддаль, яку проложило горе (М. Стельмах); Молода жінка дерла носа і створювала між собою і ними образливу дистанцію (Я. Галан); Ну, як би там врешті не було, відлеглість між ними стала зразу коротша (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстань — ві́дстань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відстань — ВІДДАЛЬ, дистанція, р. відлеглість; (у поглядах) відмінність, різниця. Словник синонімів Караванського
  3. відстань — [в’ідзстан'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий Орфоепічний словник української мови
  4. відстань — -і, ж. 1》 Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль. 2》 перен. Різниця між ким-небудь у поглядах, у соціальному становищі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відстань — ВІ́ДСТАНЬ, і, ж. 1. Простір, який розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль. Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки (В. Словник української мови у 20 томах
  6. відстань — на ві́дстані гарма́тного по́стрілу. Досить далеко. Далеко з долини видно ту збройну міць обложених військ, і Вишневецький тримав свою армію на відстані гарматного пострілу (Іван Ле). трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого. Фразеологічний словник української мови
  7. відстань — Ві́дстань, -ні, -ні, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відстань — ВІ́ДСТАНЬ, і, ж. 1. Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль. Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни (Донч. Словник української мови в 11 томах