вічко

ВІ́ЧКО (отвір для бджіл у вулику), ЛЬОТО́К. Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (І. Нечуй-Левицький); На "прохідній" кожного вулика коло льотка жвавий рух: одні бджоли залітають, другі вилітають (П. Колесник).

О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд., ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКА рідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум'я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б'ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам'яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися (двері).. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з'являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди (у каплицю), щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічко — ві́чко 1 іменник середнього роду око; віконце; позначка ві́чко 2 іменник середнього роду верхня частина діжки Орфографічний словник української мови
  2. вічко — I -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до око. 2》 Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження; глипка, візитерка. 3》 Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін. 4》 Отвір для бджіл у вулику. || Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вічко — ВІ́ЧКО¹, а, с. 1. Зменш.-пестл. до о́ко¹. Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь – Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь – якийсь дутик... Словник української мови у 20 томах
  4. вічко — див. брунька Словник синонімів Вусика
  5. вічко — Брунька на підземних бульбах; брунька, яку зрізають із рослини-прищепи і прищеплюють до рослини-підщепи. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вічко — Ві́чко́, -ка́, -ку́, у ві́чку́; ві́чка, ві́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вічко — ВІ́ЧКО¹, а, с. 1. Зменш.-пестл. до о́ко. Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь — Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь — якийсь дутик… (Вовчок, І, 1955, 382); Схиливши голівку набік... Словник української мови в 11 томах
  8. вічко — 1. Кружок, розташований у середині завитка волюти. 2. Декоративний елемент на фасадах цегляних будівель у вигляді лежачого ромба, вписаного у прямокутник. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. вічко — Вічко, -ка с. = очко. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка