вічко

1. Кружок, розташований у середині завитка волюти.

2. Декоративний елемент на фасадах цегляних будівель у вигляді лежачого ромба, вписаного у прямокутник.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічко — ВІ́ЧКО¹, а, с. 1. Зменш.-пестл. до о́ко. Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь — Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь — якийсь дутик… (Вовчок, І, 1955, 382); Схиливши голівку набік... Словник української мови в 11 томах
  2. вічко — див. брунька Словник синонімів Вусика
  3. вічко — Вічко, -ка с. = очко. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка
  4. вічко — ВІ́ЧКО (отвір для бджіл у вулику), ЛЬОТО́К. Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (І. Нечуй-Левицький); На "прохідній" кожного вулика коло льотка жвавий рух: одні бджоли залітають, другі вилітають (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  5. вічко — ВІ́ЧКО¹, а, с. 1. Зменш.-пестл. до о́ко¹. Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь – Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь – якийсь дутик... Словник української мови у 20 томах
  6. вічко — ві́чко 1 іменник середнього роду око; віконце; позначка ві́чко 2 іменник середнього роду верхня частина діжки Орфографічний словник української мови
  7. вічко — I -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до око. 2》 Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження; глипка, візитерка. 3》 Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін. 4》 Отвір для бджіл у вулику. || Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вічко — Брунька на підземних бульбах; брунька, яку зрізають із рослини-прищепи і прищеплюють до рослини-підщепи. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вічко — Ві́чко́, -ка́, -ку́, у ві́чку́; ві́чка, ві́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)