вічко

ВІ́ЧКО¹, а, с.

1. Зменш.-пестл. до о́ко¹.

Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь – Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь – якийсь дутик... (Марко Вовчок);

Схиливши голівку набік, він [чижик] жовтеньким вічком вп'явся у Тамару, до якої найбільше звик (А. Хижняк);

* Образно. Жовтогаряча ягідка плоду розтулилась, і з неї лукаво визирало чорне, блискуче вічко насіння (О. Донченко).

2. Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження.

Прийшов з конвоєм уночі до тюрми, крикнув гнівно у вічко дверей: – Катерина Пасій, на допит! (Д. Бедзик);

Навіть у хвіртці [брами] збереглося вічко, через яке можна було глянути на вулицю, перш ніж одмикати на чийсь стукіт важкі засуви (Б. Антоненко-Давидович);

Вже й не працює, а все ж біля печі. Гляне у вічко старик (Я. Шпорта);

І щохвилини в вічко зазирає і скрадлива, як кицька, сатана (В. Стус).

3. Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін.

Матня невода швидко наближалась до берега. У вічках стриміли щуки, біла риба, лини, оселедці (О. Десняк).

4. Отвір для бджіл у вулику.

Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (І. Нечуй-Левицький);

Бджоли живими клубками притишено бриніли біля вічок розпарених вуликів (М. Стельмах);

// Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь.

Тепер уже повернув [Преображенський] спокійніше й пішов у супроводі високої, немов протягненої через тісне вічко, людини (Іван Ле);

Солод звернув увагу, що черевики в бухгалтера зашнуровані через одно вічко (М. Руденко).

5. Значок на картах, доміно і т. ін., який вказує на їхню вартість у грі.

– Програв, Грицьку! Програв! Потаскаємо тебе за чуприну стільки разів, скільки вічок у тебе на картах (З. Тулуб).

6. Брунька, яку зрізують для щеплення.

– Підщепі черемхи п'ять років, а вічко щепи ми взяли в чотирирічного дерева. От вона вгорі й дужча (О. Довженко);

Вічка для окулірування беремо з живців, заготовлених з осені або наприкінці зими (з наук.-попул. літ.);

// Невеличке заглиблення з брунькою на поверхні бульби картоплі.

На Україні запроваджується метод садіння не цілої картоплі, а тільки вічка (В. Кучер).

Спуска́ти / спусти́ти пе́тлі (ві́чка) див. спуска́ти;

Спу́щена петля́ <�Спу́щене ві́чко> див. петля́.

△ (1) Пави́ні ві́чка – те саме, що о́рлики.

Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у ґрунт (Ю. Смолич);

Тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, .. дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м'ята, павині вічка, та й не журяться, а цвітуть собі (М. Стельмах).

ВІ́ЧКО², а, с.

Зменш. до ві́ко.

Магера вийняв табакерку з кишені в камізельці, вдарив її двома пальцями спершу по вічку, а потім збоку, відчинив і понюхав усмак (О. Маковей);

Він переніс Лесю на стілець перед роялем, відкрив вічко і зупинився, чекаючи, що буде далі (М. Олійник).