1. Словник синонімів української мови

гайно

ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня); Потім гукнув Жайсака, щоб він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (З. Тулуб); Отут саме вовче тирло (Словник Б. Грінченка); Нараз тут перед ними щось зашелестіло, — мабуть, звір якийсь підкинувся, виполошений із свого леговища (І. Франко); Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко); На віддалі тридцяти кроків піднявся з барлога величезний ведмідь (В. Гжицький); З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь (М. Коцюбинський); Знов загриміли ще з більшою силою жуброві роги, розносячи тривогу в сумрачні медведячі гаври (І. Франко); — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайно — га́йно прислівник забарно незмінювана словникова одиниця діал. гайно́ 1 іменник середнього роду гній, кал; безладдя розм. гайно́ 2 іменник середнього роду лігво ведмедя розм. Орфографічний словник української мови
  2. гайно — Кізяк, лайняк; ЗБ. гній, кал, лайно. Словник синонімів Караванського
  3. гайно — діал. Присл. до гайний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гайно — ГАЙНО́, а́, с. 1. розм. Гній, кал. Те ж гайно, та й порідшало (Номис); * У порівн. Крутиться, як те гайно в ополонці (приказка). 2. рідко. Лігво або гніздо звіра. З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь (М. Словник української мови у 20 томах
  5. гайно — див. барліг; поволі; смітник Словник синонімів Вусика
  6. гайно — ГА́ЙНО, діал. Присл. до га́йний¹. ГАЙНО́, а́, с., розм. 1. Гній, кал. *У порівн. Крутиться, як те гайно в ополонці, і сам не знає, що він [Петлюра] таке! (Панч, На калин. мості, 1965, 105). 2. Безладдя. ◊ Гайно́м стоя́ти (поки́нути і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. гайно — Гайно нар. Мѣшкотно, медленно. --------------- Гайно, -на с. 1) Навозъ, испражненія. Нои. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Словник української мови Грінченка