гарячий

БАСКИ́Й (про коней — дуже жвавий, рухливий), ПОРСКИ́Й рідше, ГАРЯ́ЧИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Єремія в одну мить повернув коня назад: просто на нього летів баский чорний кінь, а на коні стримів сухорлявий козак (І. Нечуй-Левицький); Почувши волю, кінь порский Геть степом вибриком побрався (Є. Гребінка); Якийсь чоловік віз снопи з поля. Гарячий засліплений кінь трохи не наткнувся на скоку на воза (І. Нечуй-Левицький); — Кінь б'є і передом і задом, та де йому скинуть Артема! З скаженого — овечкою стане! (Б. Грінченко). — Пор. 1. норови́стий.

ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо — який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І. Нечуй-Левицький); Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Н. Забіла); Весняне сонце ще не було пекуче, воно лиш приємно пригрівало живим теплом (О. Гончар); Палюче сонце висить над степом, нерухоме повітря пашить жаром (М. Коцюбинський); Високо над головами сонце, сліпучо-барвисте й палке (Є. Кротевич); Палахке сонце знялося над ними.. і вже починало смажити своїм майже прямовисним промінням (І. Ле); Над морем уставало яскраве, палахкотливе, вмите свіжими хвилями солоне сонце (О. Донченко); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко).

ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів'я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум'я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти (Сонце) палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).

ГАРЯ́ЧИЙ ім. (запальна людина), ГАРЯ́ЧКА розм. — Убиймо невіру, як ту собаку!.. — Що се ви мовите, нерозумні голови? — почали гарячих охолоджувати старі діди (Панас Мирний); — Надю! Ти таки добра гарячка! Тебе, як я бачу, бере якась нетерплячка (І. Нечуй-Левицький).

ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙ підсил., СПЕКО́ТНИЙ підсил., ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ПАЛЮ́ЧИЙ підсил., СПЕ́ЧНИЙ підсил. рідше, ПАЛКИ́Й підсил. рідше, ЖАГУ́ЧИЙ підсил. рідше, ШКВАРНИ́Й підсил. діал.; ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. клімат, пояс). Дні стояли жаркі й безхмарні (З. Тулуб); Вони вишмигнули на кладки вимитися в теплій, як у середині спекотливого літа, воді Шепелявої (М. Рудь); Починалося літо — гаряча, спекотна пора в евенкійській тайзі (О. Лупій); Сонце все вище і вище. І сьогодні буде такий же пекучий день, як учора (О. Донченко); Літо палюче було (Б. Грінченко); Вже починалося спечне літо (Н. Рибак); День був палкий, гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний); Я так люблю жагуче літо і даль і зоряну блакить (В. Сосюра); Літо було шкварне, прикре, голодне (О. Ільченко); На переважній частині території Австралійської області панує тропічний клімат (з підручника). — Пор. 1. ду́шни́й.

ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм., ПОРИ́ВЧАТИЙ рідко, ОПРИ́ШКУВАТИЙ рідко, ЗАПА́ЛЬЧАСТИЙ рідко, ОПРИ́СКЛИВИЙ розм. рідко. Він постав в її уяві таким, якого вона знала завжди, — запальним, одвертим, чесним (А. Шиян); — От бачиш, який ти став гарячий, — примирливо заговорив майстер (М. Ю. Тарновський); А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний); Тодозя своєю жіночою вродою та почуванням вгадала, що в князя була й справді вдача незвичайно палка, нервова, навіть психопатична, не здатна до поміркування (І. Нечуй-Левицький); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди (В. Козаченко); Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); — Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, .. експансивна і жвава (І. Кочерга); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Поважний Іван Бриль коротким порухом руки спинив гарячкуватого.. Максима Колиберду (Ю. Смолич); — Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний (П. Козланюк); Чудна ся Параска і не сердита мов — тілько, як порох, палюча (Панас Мирний); Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2. емоці́йний, 1. нестри́маний, 2. пори́вчастий.

НАПРУ́ЖЕНИЙ (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням), НАПРУ́ГИЙ поет.; ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ГАРЯ́ЧИЙ підсил., КИПУ́ЧИЙ підсил., НАТУ́ЖНИЙ розм. (про роботу, діяльність і т. ін.). Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович); Це яре буяння води по яругах Ярує, яриться в яріннях напругих (Л. Первомайський); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (М. Коцюбинський); Місяців зо два тривало завзяте змагання між ними (А. Головко); А виріс (композитор Сметана) — і почав їх (пражан) надаряти.. Натхнення невсипущого дарами, Перлинами, що виростило море Труда й шукань, бурхливих, як душа (М. Рильський); За гарячою роботою в полі не було часу сваритись (І. Нечуй-Левицький); Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Ганна Барвінок). — Пор. 2. наполе́гливий, поси́лений.

ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження — нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИСТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙ перев. книжн., ЖАГЛИ́ВИЙ поет.; СПРА́ГЛИЙ перев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум'яна (С. Голованівський); Полум'янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). — Пор. 4. бурхли́вий.

ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк., ЗАПА́ЛЕНИЙ діал., ПРИЛЮ́БНИЙ діал. У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю (О. Гончар); Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий навіки (Марко Вовчок); Полум'яний борець.. Руставелі ставить над усе людський розум (О. Корнійчук); Молода поезія ..від вогненного О. Довженка взяла його вибухову пристрасть думки (з журналу); Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Я. Гримайло); Моє серце ретивеє Печалі не знає (П. Чубинський); Аж прийшов Лессінг — запалена голова, і крикнув: "Все брехня!.. У нас нема літератури!" (І. Франко).

СВІ́ЖИЙ (який недавно спечений і не втратив своїх попередніх якостей — про хліб і подібні вироби), ГАРЯ́ЧИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, М'ЯКИЙ. Вони щодня становлять на моїм столі гарні страви, смачну печеню, свіжий хліб (Г. Хоткевич); Ще теплі пиріжки; Сюди до мене, м'яких, гарячих буханців (Панас Мирний).