1. Словник синонімів української мови

гоніння

ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке). Не знав Сава про причину довголітньої відсутності сина, про переслідування, солдатчину, тюрми та заслання (Л. Дмитерко); Гоніння на інакомислячих; (Прісцілла:) Він перше мав до нього (християнства) неохоту, хоч і не вірив поклепу на віру і не хвалив гоньби на християн (Леся Українка); Всю країну охопила лихоманка поліцейських нагінок, попереджень і трусів (П. Колесник); Уже з виходом першої книжки Антоненка-Давидовича її автор зазнав страшного цькування з боку тодішньої критики (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоніння — гоні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гоніння — Переслідування, нагінка, цькування, утиски, р. гоньба; пор. ГНІТ. Словник синонімів Караванського
  3. гоніння — -я, с. Переслідування з метою пригноблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гоніння — ГОНІ́ННЯ, я, с. Переслідування з метою пригноблення, утисків, заборони чого-небудь. Вони [опришки] добровільно відмовились від теплих хат, від родин, а погодились на вічне блукання з місця на місце, на страх і гоніння, на риск життям (В. Словник української мови у 20 томах
  5. гоніння — ГОНІ́ННЯ, я, с. Переслідування з метою пригноблення. Засвітило на нас сонце, блиснуло проміння, Минулося тяжке зоре, муки і гоніння (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  6. гоніння — Гоніння, -ня с. Гоненіе. Шух. I. 227. Словник української мови Грінченка