горбкуватий

ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. рідше; КУПИНЯ́СТИЙ, КУП'ЯНИ́СТИЙ, КУПИНИ́СТИЙ рідше (про луку, болото). Обабіч дороги розкішно лежать горбкуваті, різнокольорові, вже прибрані поля (В. Бабляк); Дорога спочатку кривуляла горбастою долиною, потім почала заглиблюватися в гори (З. Тулуб); Вісім яранг — невеликих землянок, укритих звірячими шкурами, — стояли на горбистому березі (М. Трублаїні); Збоку з'являється горбувата поляна (Ю. Збанацький); Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько); Це був сухий, пагористий острів (З. Тулуб); Вийшовши з балки на пагорбкуваті простори, почув (Захар), як десь позаду заторохтіли вози (І. Ле); Є на Дніпрі крутий і шпилястий берег (Я. Баш); — Звідки оці кучугуристі пустирі перед нами..? (О. Гончар); Підрозділ мав перед собою невелику річку, а за нею бугрувате поле (І. Ле); Фрегати хмар біліють по обріях, тут, серед пустельного бугристого ландшафту (О. Гончар); Ми йшли очеретами, чагарниками, через заболочені, купинясті вибалки (Ю. Збанацький); Утикана пеньками, порослими зеленкуватим мохом, ця долина здавалася куп'янистим дном висхлого озера (І. Муратов); Машина.. покотилась по купинистих луках (Ю. Бедзик).

НЕРІ́ВНИЙ (про поверхню чого-небудь — який має підвищення й заглиблення); ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБКУВА́ТИЙ розм. (покритий горбами); ПЕРЕСІ́ЧЕНИЙ (про місцевість). Шкільна кімната була немощена, з нерівною долівкою (Леся Українка); Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду (С. Добровольський); Перед ними розстилалася горбиста рівнина, перетята пологими валами піщаних дюн (П. Загребельний); Вікно покрилось товстим горбкуватим шаром льоду, сивий іній покрив вогкі стіни (Р. Іваничук); Пересічена місцевість.