горбкуватий
горбкува́тий
-а, -е.
Вкритий горбками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбкуватий — горбкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками. Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі – поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Олесь Досвітній); Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (О. Словник української мови у 20 томах
- горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками. Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі — поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Досв., Вибр., 1959, 193); Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (Донч., III, 1956, 360). Словник української мови в 11 томах