горбкуватий
ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е.
Вкритий горбками.
Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі – поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Олесь Досвітній);
Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (О. Донченко);
// З горбинкою (про ніс).
Горбкуватий ніс Листопада націлився на Зарайського (Микита Чернявський);
Доброчинові здавалося, що він не раз уже бачив .. цей трохи горбкуватий видовжений ніс (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбкуватий — горбкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- горбкуватий — -а, -е. Вкритий горбками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками. Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі — поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Досв., Вибр., 1959, 193); Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (Донч., III, 1956, 360). Словник української мови в 11 томах